Розкрито суть основних понять інформаційно-аналітичної роботи, проаналізовано її етапи. Наведено методи та прийоми збирання й обробки інформації. Визначено критерії й обмеження взаємозв'язку систем державного управління та місцевого самоврядування із соціальним середовищем. Висвітлено проблеми організації системи інформаційно-аналітичного забезпечення органів місцевої влади. Описано механізм забезпечення інформаційно-аналітичної діяльності. Охарактеризовано основні принципи діяльності неурядових дослідних організацій (НДО). Особливу увагу приділено виникненню та розвитку НДО США, Центральної та Східної Європи, зокрема України. Розкрито роль бібліотек у сучасному суспільстві. Запропоновано класифікацію інформаційно-аналітичних документів.

Раскрыта сущность основных понятий информационно-аналитической работы, проанализированы ее этапы. Приведены методы и приемы сбора и обработки информации. Определены критерии и ограничения взаимосвязи систем государственного управления и местного самоуправления с социальной средой. Освещены проблемы организации системы информационно-аналитического обеспечения органов местной власти. Описан механизм обеспечения информационно-аналитической деятельности. Охарактеризованы основные принципы деятельности неправительственных исследовательских организаций (НИО). Особое внимание уделено возникновению и развитию НИО США, Центральной и Восточной Европы, в частности Украины. Раскрыта роль библиотек в современном обществе. Предложена классификация информационно-аналитических документов.

Викладено основні положення та матеріали щодо забезпечення роботи прес-служб установ, організацій і підприємств. Висвітлено загальні принципи та проблеми правового, організаційного, творчо-виробничого забезпечення цієї діяльності. Розглянуто особливості проектування, реалізації й оцінювання медіа-кампанії, зокрема, визначення мети, аудиторії, каналів масової комунікації.

Изложены основные положения и материалы по обеспечению работы пресс-служб учреждений, организаций и предприятий. Освещены общие принципы и проблемы правового, организационного, творческо-производственного обеспечения этой деятельности. Рассмотрены особенности проектирования, реализации и оценивания медиа-кампаний, в частности, определения цели, аудитории, каналов массовой коммуникации.

Визначено концептуальні чинники формування державної політики України у сфері засобів масової інформації (ЗМІ), які мають забезпечити вироблення ефективної політики на основі принципів демократії, верховенства закону та конституційних прав громадян. Визначено основні поняття, що сприятимуть удосконаленню понятійно-категоріального апарату державної політики. Досліджено зовнішні чинники формування цієї політики, вітчизняний історичний досвід і зарубіжну практику. Визначено внутрішні чинники формування державної політики: проблеми, цілі, ресурси, інструменти, способи впровадження. Описано модель державної політики у сфері ЗМІ та сфомульовано основні принципи розробки її концептуальних засад.

Розкрито роль знаків і символів у розвитку та функціонуванні системи державного управління (ДУ). Досліджено структурно-функціональні особливості семіотичних елементів у системі ДУ, соціокультурний та історичний контексти їх розвитку та функціонування. Виявлено й описано закономірності трансформаційних процесів у семіотичному просторі ДУ за сучасних умов. Обгрунтовано концептуальні підходи до забезпечення семіотичної діяльності в системі ДУ.

Раскрыта роль знаков и символов в развитии и функционировании системы государственного управления (ГУ). Исследованы структурно-функциональные особенности семиотических элементов в системе ГУ, социокультурный и исторический контексты их развития и функционирования. Определены и описаны закономерности трансформационных процессов в семиотическом пространстве ГУ в современных условиях. Обоснованы концептуальные подходы к обеспечению семиотической деятельности в системе ГУ.

Проведено нормативно-правовий аналіз принципів державної служби (ДС), оцінку стану морально-етичних настанов сучасних державних службовців в Україні. Наведено результати досліджень європейського досвіду публічного врядування у сфері етики. Висвітлено перспективи розвитку морально-етичних засад ДС та подальшої розбудови її етичної інфраструктури. Розкрито роль антикорупційних заходів, формування морально-етичних норм та їх закріплення як психологічних настанов, професійного здоров'я.

Проведены нормативно-правовой анализ принципов государственной службы (ГС), оценка состояния морально-этических наставлений современных государственных служащих в Украине. Приведены результаты исследований европейского опыта публичного управления в сфере этики. Освещены перспективы развития морально-этических основ ГС и дальнейшего развития её этической инфраструктуры. Раскрыта роль антикоррупционных мероприятий, формирования морально-этических норм и их закрепления как психологических наставлений, профессионального здоровья.

Обгрунтовано теоретико-методологічні положення та практичні рекомендації щодо створення організаційно-правових засад кадрової ротації у процесі підготовки та підвищення кваліфікації кадрів, а також під час проходження державної служби. Визначено кадрову політику як один із засобів запобігання та профілактики корупційних діянь в процесі діяльності державних органів, служб і осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Обоснованы теоретико-методологические положения и практические рекомендации по созданию организационно-правовых основ кадровой ротации в процессе подготовки и повышения квалификации кадров, а также при прохождении государственной службы. Определена кадровая политика как одно из средств предупреждения и профилактики коррупционных деяний в деятельности государственных органов, служб и лиц, уполномоченных на выполнение функций государства.

Розглянуто українську національну доброзвичаєвість як складову духовної культури. Увагу приділено мовленнєвій і родинній доброзвичаєвості українців, гостинності як елемента їх буття. Подано відомості про український костюм і рушник, показано їх місце у системі національних доброзвичаєвих цінностей. Визначено символ як соціокультурний феномен, а також з позиції науки державного управління. Розкрито роль і значення державних символів України.

Визначено підходи до дослідження державного управління як соціокультурного явища, описано та класифіковано притаманна державному управлінню семіотичні елементи та цілісні семіотичні утворення, а також їх функції. Семіотичне утворення наведено як цілісне поєднання у певному соціокультурному просторі елемента об'єктивної реальності (означуваного об'єкта), семіотичної форми (означника) та значення чи смислу, сформованого під впливом групових і особистісних традицій означення й осмислення явищ і процесів. Таке поєднання обумовлюється природними процесами та/або творчою діяльністю людини. Розроблено семіотико-семантичну матрицю державного управління. Проаналізовано соціокультурні умови функціонування семіотичних утворень у державному управлінні та виявлено закономірності їх розвитку в історичному контексті. Встановлено особливості застосування семіотичних утворень як засобів державного управління, розкрито тенденції їх трансформації за умов глобалізації та становлення інформаційного суспільства. Розроблено проект Концепції модернізації семіотичної діяльності в системі державного управління України за сучасних умов.

Подано комплексний аналіз світоглядних засад формування публічної влади в Україні, соціальних орієнтацій у сприйнятті ролі держави та образу державного службовця, національної ідеї як інтегрувальної складової публічного управління, ідеології виховання громадян тощо. Досліджено новітні виклики до публічного управління за сучасних соціальних трансформацій у контексті дотримання світових тенденцій реалізації принципу публічності в адміністративній діяльності, переосмислення традицій, інновацій у публічному врядуванні, саоорганізації посадових осіб органів публічної влади та проблеми самоідентифікації територіальних громад як фактора формування системи публічного управління. Розкрито сутність управління персоналом публічної влади за соціальних та ідеологічних змін у публічному управлінні. Простежено еволюцію кадрового менеджменту в системі публічної влади та модернізації семіотичних засобів і форм репрезентації персоналу публічної влади.

Розкрито зміст поняття "комунікації у публічному управлінні". Приділено увагу організаційному забезпеченню комунікативної взаємодії у публічному управлінні. Розглянуто нормативно-правові основи комунікативної діяльності в зазначеному управлінні. Охарактеризовано зміст і структуру внутрішньоорганізаційної комунікації в публічному управлінні. Описано вертикальні та горизонтальні комунікації в системі такого управління. Подано інформацію про форми та методи комунікативної взаємодії органів публічного управління з громадськістю та ЗМІ. Обгрунтовано напрями модернізації комунікативної діяльності в публічному управління за сучасних умов.

Проаналізовано польський досвід комунікації органів місцевого самоврядування в сучасному медіапросторі. Розглянуто досвід організації комунікативної діяльності служб зі зв'язків з громадськістю міських урядів Кракова, Вроцлава та Гданська. Рекомендовано врахувати польський досвід під час модернізації служб зі зв'язків з громадськістю органів публічної влади в Україні та підходів до практики застосування соціально-комунікаційних технологій.

Під час дослідження використано такі методи: системний, теоретичного аналізу, класифікації, вторинного аналізу результатів соціологічного дослідження та статистичних даних. З'ясовано актуальний стан систем масової комунікації в територіальних громадах України після реформування комунальної преси у 2016 - 2018 рр. Продемонстровано соціальні та технологічні відмінності різних типів територіальних громад щодо використання ними систем масової комунікації. Обгрунтовано, що досягнення оптимального рівня комунікативної зрілості громади забезпечить розвиток її соціально-політичної та економічної активності, активності локальних комунікацій і соціальної взаємодії членів територіальної громади, формування сучасної комунікативної культури. Встановлено, що в структурі систем масової комунікації в територіальних громадах відбувається подальше скорочення сегмента традиційних мас-медіа, а серед функцій найбільших змін зазнає функція соціального управління. Виявлено актуальні тенденції трансформації структури та функцій систем масової комунікації в територіальних громадах України після реформування комунальних газет. Розроблено класифікацію територіальних громад за ступенем використання ними систем масової комунікації та описано такі типи громад, як: інтерегополіси, соціополіси, медіаполіси. Рекомендовано реформованим виданням розвиватися за моделлю громадських медіа та взяти на себе низку комунікативних завдань власне територіальних громад і реалізувати в такий спосіб соціальну функцію масової комунікації. Реалізація таких рекомендацій буде можлива за умови вирішення низки проблем, найголовнішими з яких названо подолання недовіри потенційної аудиторії до місцевої преси, модернізація редакційної політики та маркетингової стратегії видань.

Розглянуто структурні та стильові аспекти повідомлень пресслужб Дніпропетровської та Одеської обласних державних адміністрацій, що розміщені на їх вебсайтах. Актуальність такого дослідження зумовлена трансформацією системи масової комунікації органів публічної влади з громадянами, зокрема, розширенням сфери прямих контактів органів влади зі своїми цільовими аудиторіями без посередництва засобів масової інформації, і необхідністю формування повного циклу медіавиробництва на базі пресслужб. Це вимагає відповідного рівня організації комунікації органів публічної влади з громадськістю та кваліфікації персоналу. Мета роботи - виявити структурні та стильові особливості повідомлень пресслужб органів публічної влади регіонального рівня на їх вебсайтах. Дослідження виконано з використанням таких методів: порівняльного аналізу, контент-аналізу, аналізу й синтезу. Продемонстровано, що новинні повідомлення пресслужб на офіційних вебсайтах органів публічної влади регіонального рівня за стилістикою мають ознаки як PR-продуктів, так і журналістських творів. Висловлено припущення, що це зумовлено прагненням реалізувати в одному інформаційному потоці власне інформаційну функцію та функцію управління громадською думкою. Порівняння повідомлень пресслужб обласних державних адміністрацій засвідчило наявність різних підходів до структури та стилістики цих текстів. Матеріали пресслужби Дніпропетровської обласної державної адміністрації структуровані за єдиним зразком і стилістично наближені до публікацій в Інтернет-виданнях, Одеської і мають структурні відмінності, а стилістично більшою мірою схожі на власне пресрелізи. У досліджених повідомленнях виявлено низку спільних стилістичних вад, що свідчить про необхідність подальшої роботи з підвищення якості таких медіапродуктів.

Наведено основи теорії та практики журналістських методів і жанрів, у межах яких розглянуто жанрову систему журналістики та її окремі елементи, закономірності їх функціонування. Увагу приділено особливостям технології підготовки матеріалів різних жанрів. Посібник дозволить набути теоретичних знань і вмінь у галузі практичної журналістики щодо особливостей журналістських жанрів, тенденцій трансформації жанрової системи сучасних ЗМІ, а також допоможе сформувати високий рівень особистої фахової готовності до прикладного використання цих знань і вмінь у сучасних умовах.

Мета дослідження - виявити мовностилістичні особливості сучасного політичного дискурсу в соціальних мережах на локальному рівні та найбільш поширені стилістичні прийоми різних авторів. Ключовими методами дослідження є дискурс-аналіз та стилістичний аналіз текстів. Емпіричною базою дослідження стали публікації за період з листопада 2020 р. до 15 жовтня 2021 р. на особистих сторінках у мережі Фейсбук дніпровських політиків: Бориса Філатова, Геннадія Корбана, Загіда Краснова, Андрія Денисенка, Максима Бужанського, Олександра Вілкула. Встановлено, що автори дописів використовують у своїх текстах широкий набір стилістичних засобів. Переважно застосовують епітети, метафори, іронію. Виявлено особливості авторської стилістики: елементи розмовного стилю переважно використовують Б. Філатов та З. Краснов, прийоми художньо-публіцистичного стилю характерні для А. Денисенка та М. Бужанського, переважно публіцистичним є стиль Г. Корбана, містить елементи офіційно-ділового стиль О. Вілкула. Стилістика коментарів підписників сторінок до текстів політиків, що є складовою політичного дискурсу в соціальних мережах, здебільшого відповідає стилю дописів, які коментуються. Уточнено суть поняття "локальний політичний дискурс", обгрунтовано, що під час стилістичного аналізу дискурсу в соціальних мережах потрібно досліджувати комплексно тексти дописів і коментарів до них. Виявлено основні стилістичні фігури, якими послуговуються автори дописів. Узагальнені теоретико-методологічні підходи та виявлені стилістичні особливості локального політичного дискурсу в соціальних мережах на прикладі м. Дніпро можуть бути основою подальших порівняльних досліджень, а також використані в навчальному процесі.

Розкрито сутність і структуру реклами та піару як складової частини професійної діяльності. Особливістю викладення матеріалу є наповнення його особистими практичними прикладами професійної діяльності викладачів і практиків, методиками, пошуковими алгоритмами, що принципово важливо для підготовки майбутніх журналістів, рекламістів, працівників прес-служб та PR-відділів. Особливу увагу приділено визначенню методики оцінювання й аналізу інформації та явищ різних сфер життя суспільства.